Свій хлопець
Боксеру Джонні Вокеру злегка за тридцять. По спортивних мірках він — старий, до того ж Джонні надмірно закладає за комір. Він самотній, бідний і неприкаяний. Він виходить на кожен свій бій, як на останній. Якщо є шанс, навіть примарний, піднятися і процвітати, значить, треба цей шанс використати.
